Добавить комментарий

Ірино, ми в Америці, в Каліфорнії, в Кремнійєвій Долині. Найближча вірменська крамничка - десь у Сан Францисько, хоча їхня церква - поряд з нашою хатою (15 хв. на авто), ми з дочкою були на їхньому фестивалі у вересні, об'їдалися. Нема для мене тут лавашу, а самій робити ліньки:) Я пригадую, що вони тоді давали хліб невеликого діаметру, приблизно 15 см, який мені більше нагадує тонку піту. Піти діставали з фабричного поліетиленового пакунку, тобто, то був, мабуть, єдиний "прокол" з їхнього боку. Я тоді не звернула увагу. Решта їжі була автентична, зроблена на церковній кухні руками жінок.

Отже, форми сьогодні вже купила на 77 долярів в супермаркеті, де все зі знижками. Великі, малі, високі, низькі, овальні, округлі, квадратні теж, і ще набір з 4-х манюніх, як для кексиків! Бо ще залишилася начинка і ще є 2 кляті несмачні сосиски, тому я поспішала до того супермаркету саме сьогодні:) Докупила свіжих грибків шітакі, і укропу сьогодні дали, а цибулі зеленої - ні:( Купила тісто прісне слоєне несолодке, тісто для пирога, і пухке тісто слоєне для Вашої "ялинки" (воно з цукром, я люблю поєднувати солоне з солодким) - усе заморожене. І ще неморожене тісто для піцци, хочу з нього вареники спробувати ліпити. Скумбрії (для "маринованої скумбрії в яблучному оцеті") не було. Селедців для "селедці по-домашньому" теж.

Дякую за гарні побажання. Миру рідній Україні і всім хорошим людям! Готуємося до Нового Року за старим стилем теж!