Грибна юшка з білих грибів

Осінь - це час, коли в лісі панує справжнє грибне царство. Аромат свіжих білих грибів, терпкий запах хвої й волога прохолода ранку створюють особливий настрій. Саме зараз сезон грибів, тож обов’язково варто скористатися цією нагодою та приготувати справжню домашню Грибну юшку. Білі грибочки для цієї страви назбирали та насушили моя невістка з сином. Вони ходили в ліс ще на початку осені, повернулися дуже щасливі - з повним кошиком грибів. Тепер, коли відкриваю баночку з сушеними грибами, по кухні одразу розливається той самий карпатський аромат - чистий, лісовий, затишний. У кожної господині є свій рецепт грибної юшки: хтось додає перловку, хтось картоплю, хтось приправляє сметанкою. Але я готую саме за цим рецептом - простим, перевіреним роками, який завжди виходить напрочуд смачним та ароматним. Вперше я скуштувала таку юшку, коли подорожувала Карпатами: її мені подали в маленькій гірській колибі - гарячу, духмяну, з тонким грибним присмаком диму. З того часу цей смак для мене справжній смак осені, тепла та домашнього затишку.

Для приготування Грибної юшки з білих грибів нам будуть потрібні такі інгредієнти:

• 70 гр білих сушених грибів (можна будь-які)

• 1 цибуля

• 1 морква

• 2 картоплини середнього розміру

• 50 гр вершкового масла

• 2-3 ст.л. олії

• 150 гр сметани (у мене 15%)

• 1 ст.л. борошна

• 50 гр сиру, що добре плавиться (можна плавлений сирок)

• 1 лавровий листок

• Сіль, чорний мелений перець до смаку

• 2.5-3 літра води чи бульйона

Ось такі продукти нам будуть потрібні, щоб приготувати неймовірно смачну та запашну Грибну юшку з білих грибів.
Я готувала страву з білих сушених грибів, однак можна використати будь-які сушені лісові гриби чи навіть звичайні печериці.

Сушені білі гриби заливаємо окропом та лишаємо мінімум на 1-1.5 години.

Тим часом нарізаємо дрібним кубиком цибулю.

Також нарізаємо кубиком картоплю.

Ставимо білі гриби на газ та варимо одну годину.

Моркву натираємо на дрібній терці.

Сир натираємо на дрібній терці.
Для приготування Грибної юшки з білих грибів підійде плавлений сирок гарної якості.
Оскільки у мене під руками його не було, я використала сир, що добре плавиться.

Гриби зварилися, відціджуємо їх через сито.
Частину відвару залишаємо, він нам знадобиться трішечки пізніше.
До решти відвару додаємо воду чи бульйон та ставимо на вогонь.

Відварені білі грибі дрібно нарізаємо.

У сковорідку викладаємо половину вершкового масла, додаємо порізані білі гриби та смажимо, постійно помішуючи.

Коли вода в каструлі закипить, викладаємо порізану картоплю.

Тепер додаємо підсмажені білі гриби та лавровий листок.
Солимо до смаку.
Накриваємо кришкою та варимо на маленькому вогні.

Тим часом приготуємо засмажку.
У сковорідку викладаємо другу половину вершкового масла, додаємо 2-3 ст.л. олії та порізану цибулю.
Смажимо постійно помішуючи до появи золотавого кольору.

До цибулі додаємо натерту моркву та постійно помішу.чи тушкуємо практично до готовности.

Моркву з цибулею згортаємо на один бік, додаємо ложку борошна та постійно помішуємо, щоб воно набуло трішечки темнішого кольору.
Перемішуємо все з морквою та цибулею.

Тепер додаємо сметану.

Ретельно перемішуємо, вона буде густіти, адже ми додали борошно.

Тепер додаємо натертий сир та добре все перемішуємо.

Ось тепер нам знадобиться відвар з грибів, який ми залишили.
Частинами додаємо відвар до засмажки, постійно та ретельно перемішуючи.

По бажанню додаємо чорний мелений перець до смаку.

Засмажку перекладаємо у каструлю та добре перемішуємо.
Наша Грибна юшка з білих грибів набула приємного світлого кольору, а аромат такий, що неможливо встояти.
Варимо ще приблизно ще 10-12 хвилин.

В кінці додаємо зелень кропу, накриваємо кришкою та даємо Грибній юшці настоятися кілька хвилин.

Кличемо всіх до столу пригощатися неймовірно смачною, дуже запашною грибною юшкою.
А з чорним хлібом ще смачніше!

А це для гарного настрою! Осінь у самому розпалі...
У лісі пахне вогкістю, опалим листям та грибами. А ось ці красені грибочки (білі та козарики) назбирали моя невістка з сином. Яка ж то радість - прийти з кошиком повним грибів, висушити їх чи замаринувати, і знати, що взимку вони подарують той самий аромат лісу, який зараз у повітрі. Коли дивлюся на ці гриби, згадую Карпати, саме там я вперше скуштувала справжню грибну юшку: густу, духмяну, зі смаком диму й осіннього тепла. І тепер, кожного разу, коли готую її вдома, ніби знову повертаюся у ті гори, де кожен подих - аромат осені.

СМАЧНОГО!