Є соуси, які здатні перетворити навіть найпростішу страву на щось особливе. Сирний соус, рецептом якого хочу сьогодні поділитися - саме з таких! Ніжний, кремовий, із приємним вершковим смаком та апетитним ароматом сиру, він чудово пасує до макаронів, картоплі, запечених овочів, курки та різноманітних закусок. А ще ним можна полити гарячі бутерброди або подати до хрустких домашніх грінок. Мені подобається цей соус за його універсальність: він доречний і для звичайного сімейного обіду, і тоді, коли хочеться приготувати щось смачненьке для гостей. До того ж зробити його вдома зовсім нескладно і дуже швидко, а смак можна змінювати залежно від сиру та улюблених спецій (я використала тостовий плавлений сир). Головне - отримати однорідну, ніжну консистенцію без грудочок. Неодмінно спробуйте приготувати такий Сирний соус, можливо, саме він стане тим маленьким кулінарним секретом, якого бракувало вашим улюбленим стравам!
Для приготування Сирного соусу нам будуть потрібні такі інгредієнти:
-
100 мл молока
-
10 гр вершкового масла
-
1 зубчик часнику
-
130 гр плавленого (тостового) сиру
-
1/3 ч.л. цукру
Ось такі продукти нам знадобляться для приготування неймовірно смачного Сирного соусу.
У сотейник виливаємо молоко, додаємо цукор та вершкове масло.
Сюди ж додаємо плавлений тостовий сир.
Ставимо на газ та постійно помішуючи доводимо до кипіння.
Варимо наш Сирний соус менш як хвилину, постійно помішуючи.
Під час охолодження зверху соусу буде з'являтися скоринка, тому бажано періодично його перемішувати.
Наш Сирний соус готовий!
Його можна подавати з запеченою картоплею, макаронами, запеченими овочами, куркою, з різноманітними закусками чи просто з багетом.
Це настільки смачний, простий та не затратний соус, що його неодмінно треба приготувати та спробувати!
А це для гарного настрою! Як же я люблю айстри! Це, мабуть, мої найулюбленіші квіти, і кожного разу, коли милуюся ними, на душі стає якось особливо тепло. Такі різні за кольором, пишні, ошатні, вони нагадують маленькі зірочки, які розквітли посеред осені, щоб подарувати нам трохи краси й радості. А цей чудовий букет для мене ще дорожчий, бо подарували його мої онуки. І знаєте, справа зовсім не в тому, скільки квітів у букеті чи наскільки він великий. Найцінніше — увага, ніжність і любов, які відчуваєш у таких простих, але дорогих серцю моментах. Дивлюся на свої айстри, милуюся кожною квіточкою й думаю, яке ж це щастя — мати онуків, радіти їхнім подарункам і зберігати в серці такі світлі миті. Хочеться зупинити час хоча б на хвилинку, щоб довше побути в цьому відчутті щастя, адже саме з таких дрібниць і складається наше життя. Треба вміти помічати й цінувати їх, жити тут і зараз, радіти тому, що маємо, і берегти любов, якою нас оточують найдорожчі люди.
СМАЧНОГО!